Кулон дукач Ягнус 925

Ягнус (ягнусок, огнусок, єднус, агнус) - малопоширена назва дукача яку виводять з польської мови.

Церковно-слов’янською слово “ягня” звучить як “агнець”. Агнецем Божим в християнстві символічно називають Ісуса Христа - він віддав себе в жертву заради позбавлення людського роду від влади гріха.
Ягнусами (ягнусками) прийнято також називати дукачі у яких медальйони у формі серця.
В християнстві серце виступає символом надії на спасіння, любові Бога до людей. Культ Святого Серця Ісуса Христа відомий з ХІ ст., особливої популярності у католиків набув у ХVІІ ст., але офіційно Римською Церквою не був схвалений. Культ серця активно поширювали ієзуіти, вони виступили ревними його поборниками. У 1765 р. Папа Климент ХІІІ затвердив свято Найсвятішого Серця Ісуса Христа, але дозвіл на його святкування було надано для окремих братств.
Вважається, що в Україну, в якій більшість населення була православного віросповідання, шанування культу серця прийшло з Західної Європи. Зображення серця на українських культових і релігійних предметах, в тому числі і на різноманітних медальйонах стало дуже поширеним. Поступово медальйони у вигляді сердець стали використовувати у дукачах. На серцях дукачей-ягнусів могло бути зображення розп’яття Христа або його монограма. У ХІХ-ХХ ст. найбільш поширені дукачі з медальйонами у формі серця були на Слобожанщині - Харківщині, Курщині, Воронежчині.